Стаття 20 Конституції України проголошує малим гербом країни княжий знак Володимира Великого. Яка історія цього символу? І що означає герб України? Слово «тризубець» по відношенню до цьому знаку вперше ввів в обіг російський історик Карамзін, який у своїй «Історії держави Російського», виданої в 1828 р., порівняв символи на монетах Київської Русі з тризубом.
Що означає герб України?
У 1860-62 роках у Європі відбувалася жвава полеміка про значення та зміст цього загадкового символу. Кращі вчені висували свої власні гіпотези. Протягом минулого століття понад 50 науковців з Росії, України та інших країн намагалися розгадати сенс тризуба і знайти джерела його походження. Їхні думки з цього приводу значно розійшлися. Відомо понад 200 припущень про значення герба України. Наприклад, його вважали верхівкою скіпетра візантійського або скіфського царя, короною, голуба Святого Духа, наконечником списа, якорем, нормандським цибулею, сокирою, корогвою, шоломом.Грецький вплив
Найбільш ранні археологічні знахідки символу, що нагадує тризуб, датовані 4-3 тисячоліттями до нашої ери. Тобто вони відносяться до періоду Трипільської культури. Його сліди можна побачити і в еллінської культури, що стала джерелом грецької, в особі богів Плутона, Посейдона і Зевса. Тризуб там був символом влади. Він одержав поширення завдяки впливу грецької культури на інші народи і досяг Боспорського царства. Розташовувалося воно на території Тмутаракані, Тамані, Криму.Родовий знак Рюриковичів
Прямі відносини Київської Русі з Боспорським царством призвели до запозичення грецької символіки. Тризуб можна виявити на срібних і золотих монетах Володимира Великого і його нащадків. Він став їх геральдичним знаком і символом сили давньоруської держави. Його зображення було виявлено на руїнах київської Десятинної церкви, побудованої в 996 р., Володимиро-волинському Успенському соборі (1160 р.), на перснях, зброю, посуд. Деякі історики висловлюють припущення, що тризуб символізує сокола або інший князівський тотем. Є кілька версій, які пояснюють значення символу, але строго науковим підтвердженням не підкріплена ні одна з них.Найвідомішими збереженими фамільними знаками є знаки Рюриковичів. Поступово символ, який представляє власника, став використовуватися в печатках, дипломатії і торгівлі, виконуючи роль вірчої грамоти. Найбільш старою емблемою такого типу вважається двозуб Святослава. Тризуб – герб України – зображувався на перснях, пломбах і монетах Володимира та його нащадків. В XI ст. з"явилася нова традиція використання ликів святих, протегували князям. У Ярослава Мудрого їм був святий Георгій, а у князя Святополка – архистратиг Михаїл. Останній також вважається покровителем Київських земель. Зображення архангела можна зустріти на багатьох печатках ХІІ-ХІІІ ст. Згодом воно стало гербом міста. Кілька століть тризуб використовувався всіма князівствами Київської Русі. Потім він видозмінився в двозуб, але збереглася його первісна основа. Деякі династичні роду використовували його в якості геральдичного знака до XV ст. Символ герба України був присутній і в емблемі Володимира Ольгердовича, який став київським князем у 1362 р. після перемоги російсько-литовських військ над татарськими правителями Поділля, а також його синами Андрієм і Олельком. Знак являв собою якір-хрест, який також використовувався на монетах Галицької Русі, що чеканилися у Львові. Подібні символи в різний час були гербами Вінниці, Прилук, Бердянська, Городні, Зінькова, Миколаєва, Одеси.
Династичний герб
Розпад Київської Русі призвів до утворення безлічі окремих князівств. Тоді ж почався наступний період становлення символіки держави. Геральдичні герби прийшли на зміну колишнім фамільним знаків. Емблемою нащадків Данила Галицького, який багато зробив для об"єднання Галицько-Волинського князівства, став лев, що підіймається на скелю. Про це свідчить друк князів Льва ІІ та Андрія (1316 р.). На думку експертів, належала вона Леву Даниловичу, ім"ям якого названий р. Львів. Таким чином, лев став династичним символом Галицько-Волинського князівства. Друк короля Русі Юрія І Львовича зображує вершника зі щитом, на який нанесений герб Галичини – постає лев.Козацька держава
Наступний період становлення символіки України відноситься до 16-17 століть, коли відбувалася консолідація українських земель і національно-визвольна війна. В цей час відбулося утворення військово-політичного центру – Запорізької Січі. Літописець Григорій Грабянка згадує, що в 1575 р. король Польщі Стефан Баторій нагородив козаків за мужність, виявлену в боях з татарами, особливою печаткою. Вона зображала лицаря-козака з мушкетом. Найвідомішою печаткою є клейнод 1595 р., що належав гетьману Лободі. На ній зображений в профіль йде козак з мушкетом і шаблею. Цей знак у 1622 р. був названий гербом Війська Запорозького.На клейноди гетьмана Богдана Хмельницького теж фігурував козак з самопалом. Деякий час цей знак був символом України. B 1758 р. його назвали національним гербом. Ha картах України того часу була зображена саме ця емблема. Але одночасно використовувалися і інші символи. Наприклад, на печатки Київського магістрату 16 ст. фігурували арбалет, лук і стріла. Печатки Михайла Ханенка та Івана Брюховецького разом з козаком зображували спис. Це говорило про ролі Війська Запорозького у їх виборі гетьманами. Зовсім інші символи зображені на військовій друку Петра Суховеенка, який отримав булаву гетьмана з допомогою кримського хана Аділ-Гірея. Вона зображує лук з двома стрілами. Козацтво не прийняло новий герб. Наприклад, деякі з них погрожували зламати лук і стріли своїми мушкетами, натякаючи таким чином на зброю, що становить державну символіку Війська Запорізького.
В складі Росії та Австрії
Після порушення Росією договору з Україною і приєднання останньої символіка країни поступово уніфікувалась. Козак з мушкетом зник. Офіційним гербом України у складі Московського царства став двоголовий орел. Проте Москві підкорилася не вся територія країни. Її західні частини (Закарпаття, Буковина і Галичина) після чергового поділу Польщі увійшли до складу Австрійської імперії. Утворений навесні 1848-го р. у Львові головна українська рада оголосила національним гербом золотого лева на блакитному полі – стародавній Галицько-Волинський символ. Однак він не став всеукраїнським.УНР
Після революції в лютому 1917 року жовто-блакитний прапор був прийнятий досить швидко. Проте вибрати герб нової держави виявилося важче. Свідки двох багатолюдних маніфестацій, які відбувалися в Києві навесні 1917-го кажуть o декількох знаках, що використовувалися їх учасниками. Це був золотий лев на блакитному тлі, його комбінація з архангелом Михаїлом, козак із самопалом, золотий орел і півмісяць co зірками і хрестом. Історик Михайло Грушевський, який був головою Центральної ради, 16091917 опублікував спеціальну статтю в «Народній волі». В ній він писав, що Україна ніколи не мала постійного герба. B числі символів, які, на його думку, могли виконати цю роль найкраще, були тризуб, лук і арбалет, відомі за київським печаток 17-18 ст., а також козак c мушкетом. Потім дане питання піднімалося після утворення Української Народної Республіки. Восени 1917-го була створена геральдична комісія, робота якої призвела до двох підходів. Прихильники історичного принципу бажали затвердити гербом України відому в минулому емблему. Прихильники іншого підходу наполягали на асоціацію нового ладу з новим знаком. Михайло Грушевський висунув компромісну пропозицію. На його думку, в центрі на блакитному тлі мав розміщуватися золотий плуг, навколо якого б знаходилися тризуб, козак, лев, вершник і арбалет. Над ними був голуб з оливковою гілкою – символ національної згоди і світу. Тримати щит з обох сторін повинні були робітник і селянка. Але остаточне рішення комісія так і не прийняла. Тим часом наприкінці 1917 р. був затверджений проект українського кредитного квитка. На фронтальній частині купюри повинні були знаходитися відбитки знака Володимира. Таким чином, тризуб вперше з"явився в офіційних документах УНР. Пізніше, 18011918 був затверджений український військово-морський прапор. Ha синій смузі розміщувався золотий тризуб, у верхній частині якого розташовувався хрест. Це друга поява символу в офіційних документах до його затвердження. B лютому Рада Міністрів республіки вніс закон про державний герб України (фото наведено в статті) – знак Володимира Великого, подібному на емблемі прапор ВМФ, але без хреста. 01031918 р. в Коростені герб був офіційно затверджений. До того часу Київ уже був окупований більшовиками. Проект символу держави було доручено зробити чолі Академії мистецтв України Кричевському. Ним було підготовлено ескізи великого і малого гербів, і відповідних печаток. Зображені на них тризуби оточували оливкові гілки, що символізували національну злагоду і мир з сусідніми країнами. Ескізи були затверджені 22031918.Українська Держава
В кінці квітня 1918 р. відбувся державний переворот, підтриманий німецькими та австро-угорськими військами. Влада перейшла до гетьмана Скоропадського, який підтримував відродження традицій запорізького козацтва, чому відповідав символ козака c самопалом. Однак відмовлятися від тризуба новий уряд не стало. Таким чином, ці два символи з"явилися на нової печатки Української Держави. Тризуб розміщувався вище козака c мушкетом. Одночасно знак став вживатися і у формі військових, а саме – на кокарді.Директорія
Восени 1918 р. в Німеччині і Австро-Угорщині відбулися революційні події. B ході політичної кризи і проголошення Скоропадським курсу на об"єднання України з майбутнім Російським державою, війська під командуванням Симона Петлюри повстали. Взимку 1918 р. було встановлено правління Директорії. Тризуб знову стає державним гербом України. Цей же знак без хреста був збережений на прапорі флоту. Різні варіанти тризуба розташовувалися в центрі армійських кокард.УРСР
10031919 ІІІ з"їзд Рад прийняв конституцію з описом нового прапора і герба України. Останній являв собою щит, на якому були зображені серп і молот в сонячних променях з розташованої над ними абревіатурою У. С. Р. Р. На стрічці червоного кольору під щитом російською та українською було зроблено напис: «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Обрамляли щит пшеничні колоски. Фактично герб України був скопійований c герба РРФСР, змінювалися лише написи. B 1949 р. він був доповнений п"ятикутною зіркою, і абревіатура на щиті була замінена написом «Українська РСР». Ймовірно, це знадобилося, щоб не плутати з гербом РРФСР.Незалежність
19021992 Верховна Рада ухвалила в якості малого герба України (фото наведено в статті) родинний знак Володимира Великого – тризуб. У конституції, прийнятої V сесією 28061996 символ був закріплений в цьому статусі. Основний закон передбачає також наявність великого герба. B 20-ї статті Конституції сказано, що він базується на малому і знаку Війська Запорізького, яким є козак з самопалом. Але й донині закон o великому гербі України не прийнято.В последние годы теме Украины уделяется столько внимания российскими средствами массовой информации, что россияне видят украинскую государственную символику едва ли не чаще, чем герб России . Сине-желтый флаг и украинский государственный герб в виде характерного трезубца были главными символами революционного киевского Майдана, кадры которого облетели весь мир.
Украинцы любят свои государственные символы, с удовольствием украшают ими автомобили, одежду, жилища. Среди молодежи весьма популярны украшения и татуировки в виде трезубца.
Ну и, конечно же, этот символ обозначен на государственных документах, монетах и купюрах, боевой технике вооруженных сил Украины.
Что же означает этот символ? Когда он появился? И почему Украина выбрала себе именно такой герб?
Государственный герб Украины имеет очень долгую историю, истоки которой теряются в седой глубине веков. Однако сперва стоит дать краткое описание одного из трех главных государственных символов Украины.
Описание
Герб Украины, наряду с гимном и флагом, является одним из главных официальных символов государства. Существует Большой и Малый герб Украины. Центральным объектом обоих гербов является трезубец. В настоящее время официально утвержден только Малый герб, большой существует только в виде проекта, который еще не утвержден на официальном уровне.
Малый герб Украины – это синий щит с золотой каймой, на котором изображен золотой трезубец. Он был официально утвержден Верховной Радой Украины в феврале 1992 года, вскоре после провозглашения независимости страны.
Однако также быстро принять Большой государственный герб не получилось. Был объявлен конкурс, который продолжался на протяжении нескольких лет. В 1996 году в проекте Конституции Украины было дано описание Большого герба, однако сам он так и не был утвержден. Разработка проектов затянулась до середины нулевых годов, была создана специальная комиссия, которая занималась этим вопросом.
Только в 2009 году украинское правительство утвердило проект нового Большого государственного герба, после чего он был передан в парламент. Однако депутаты за проект не проголосовали. Более того, народные избранники представили еще несколько эскизов, что еще сильнее усложнило ситуацию. В конце концов голосование было провалено, и Большой герб так и не был утвержден.
Теперь следует сказать несколько слов о проекте Большого герба Украины. Его основной деталью также является трезубец. Он изображен на синем щите и занимает центральную часть композиции (эта часть полностью повторяет Малый герб страны). С правой стороны от щита с трезубцем находится запорожский казак с мушкетом, а слева расположен золотой лев, вставший на задние лапы. В верхней части герба изображена корона, а на его нижней части - золотые колосья пшеницы, ветка калины и лента цветов украинского национального флага.
Каждый из этих элементов имеет собственное значение, связанное с историей украинских земель. Золотой лев – это символ Галицко-Волынского княжества, герб князя Даниила Галицкого – единственного короля в древнерусской истории. Казак с мушкетом на плече – это герб Войска Запорожского, существовавшего в период с XVI до XVIII столетие. Корона над щитом с трезубцем символизирует княжескую власть Киевской Руси. Калина и колосья пшеницы в нижней части герба – это традиционные символы Украины, они означают богатство и щедрость украинской земли.
По сути, основная идея Большого герба – это единство украинских земель, Запада и Востока, которая опирается на традиции государственности Киевской Руси.
Отсутствие официального Большого герба – это, конечно же, досадное упущение украинских властей. Однако страна уже давно привыкла к трезубцу, считая его основным государственным символом.
Если говорить о Большом украинском гербе, то самой интересной его частью, безусловно, является сам трезубец. Этот геральдический элемент намного древнее всех остальных. Его история начинается задолго до того, как свирепые и воинственные норманны основали город на берегах Днепра – будущую столицу древнерусского государства. На этом символе следует остановиться более подробно.
Трезубец, как один из самых древних символов человечества
Традиционной трактовкой трезубца на украинском государственном гербе является его нормандское происхождение. Эта версия является самой распространенной среди ученых-историков и знатоков геральдики. Однако история этого символа намного богаче и интереснее.
Трезубец в качестве символа использовали многие народы, начиная с самых древних культур. Особенно часто этот символ использовался народами, которые имели отношения к морю. Причина этого лежит на поверхности: трезубец был орудием рыболовного промысла, не зря он ассоциируется с древнегреческим морским богом Посейдоном.
У древних шумеров трезубцем была вооружена богиня Инанна – главное женское божество в пантеоне этого народа. Согласно шумерской мифологии, Инанна изначально была правительницей сказочной страны Аратты – это что-то вроде тибетской Шамбалы или российского Беловодья.
В аккадско-шумерской мифологии с трезубцем изображался еще один бог – Ишкур, повелитель грома, бури и молнии. Ему подчинялась водная стихия, Ишкур мог вызывать паводки и дожди.
Трезубец был атрибутом хеттских богов, его изображения обнаружены в храмах минойской цивилизации. Этот символ был широко представлен и в верованиях древних индийцев.
В ведической традиции трезубец является неизменным атрибутом «водного» бога Варуны. Ученые считают, что культ этого божества (а вместе с ним и его символ) на Индостан принесли арии. Позже трезубец стал неотъемлемой частью одного из главных божеств индуизма – верховного бога Шивы. Трезубцем вооружена и его супруга – воительница Дурги, а также бог огня Агни.
Трезубец является одним из центральных символов буддизма: он обозначает Три Драгоценности Будды.
Как можно заметить из всего вышеизложенного, трезубец – очень распространенный символ в древних культурах. Чаще его использовали народы, связанные с морем, или те, кто обитал около моря ранее.
Трезубец был весьма распространен и во времена Средневековья, причем на всем Евразийском континенте: от монгольских степей до норвежских фьордов. Правда, в средневековый период встречаются уже не само изображение трезубца, а его стилизованный символ. Его использовали в качестве военной эмблемы, в качестве символа государственной власти, наносили на печати и денежные знаки.
Следует отметить, что в раннем Средневековье гербов, как таковых еще не существовало. Геральдика появилась только в XII веке.
Наряду с трезубцем, для этих же целей использовался и двузубец. Наиболее известными знатными родами, отличительным символом которых являлись трезубцы, являются Рюриковичи и Борджигины. Самый известный представителем последнего — великий завоеватель половины мира Чингисхан.
Археологи нередко находят изображение трезубцев и в странах Средней Азии: в Таджикистане и Узбекистане.
Трезубец-тамга являлся знаком рода Гиреев – основателей и правителей Крымского государства.
Большинство историков считает, что трезубец на русские земли принесли варяги, которых принято считать основателями древнерусского государства. Трезубец был фамильным знаком князей из рода Рюриковичей. Вообще следует сказать, что трезубец и двузубец пользовались большой популярностью у варягов.
Если говорить о гербе Рюриковичей, то считается, что их трезубец – это стилизованное изображения сокола Рарога, духа, который обычно изображается в виде хищной птицы. Этот сказочный персонаж существует и в скандинавской, и в славянской мифологии.
Трезубец может быть стилизованным изображением и еще одной птицы – ворона, которого скандинавы связывали с Одином, – главным божеством своего пантеона. Изображение ворона часто встречается на старинных скандинавских монетах, викинги наносили его на боевые знамена, амулеты, ювелирные украшения.
В любом случае, первоначально трезубец был просто знаком рода Рюрика, а позже, с развитием древнерусского государства, он превратился в официальный символ страны. Его стали наносить на печати и монеты, использовать в дипломатических миссиях.
Дальнейшая история украинского герба
После распада Киевской Руси на ее территории образовалось несколько княжеств, каждое из которых имело собственную символику. В первой половине XIII века значительно усилилось Галицко-Волынское княжество. Его возвышение во многом связано с именем князя Даниила Галицкого – талантливого военачальника, дипломата и политического деятеля. Его гербом был лев, вставший на задние лапы.
В XVI столетии на Левобережной Украине появляется новая военно-политическая структура – Запорожская Сечь (Запорожское Войско). Ее эмблемой был казак с мушкетом (самопалом) на плече. В начале XVII века, при гетмане Сагайдачном, это изображения становится официальным гербом запорожцев и используется на боевых знаменах, печатях и документах. Любопытно, но и на географических картах Украины-Руси (так тогда официально назывались украинские земли) того периода изображается именно казак с мушкетом.
Вопрос о национальном символе опять остро встал в Украине после Февральской революции и провозглашения страной независимости. С флагом определились довольно быстро, а вот насчет герба возникли дискуссии.
Было несколько вариантов: казак с мушкетом, галицкий лев, лук со стрелами, лев вместе с архангелом Михаилом, крест со звездами и полумесяцем. Точку в этом споре поставил историк Грушевский, бывший на тот момент председателем Центральной Рады. Именно он заявил, что из всех предложенных вариантов государственного герба, трезубец князей Киевской Руси является наиболее подходящим.
В конце 1917 года трезубец в виде государственного символа впервые появился на денежных знаках Центральной Рады. А в январе 1918 года он был размещен на военно-морском флаге Украины. И только после этого, в 25 февраля 1918 года, трезубец был официально принят в качестве государственного герба.
Трезубец активно использовался в наградной системе, а также в знаках и отличиях Украинской повстанческой армии.
Если у вас возникли вопросы - оставляйте их в комментариях под статьей. Мы или наши посетители с радостью ответим на них
На питання, навіщо державі потрібен герб, може відповісти будь-який школяр. Цей символ зображують на офіційних документах, карбують на монетах. Нерідко герб входить до складу знаків різних організацій і комерційних фірм. Одного погляду на державний символ вистачає для того, щоб стало зрозуміло, про яку країну йдеться. Багато хто знає, як виглядає герб України, але що він означає?
Скільки символів у цієї країни?
Геральдика - це складна і багатогранна наука, і будь-який символ в ній не випадковий. Навіть при розробці ретельно продумується кожен елемент. Не важко здогадатися, що і державна емблема - це не просто набір знаків. На сьогоднішній день Україна має два герба: великий і малий, але офіційно використовується тільки другий. На блакитному тлі зображено золотий тризуб - символ влади і величі князя Володимира. Використовувалося це зображення і в якості друку правителів Великий герб України доповнено козаком з мушкетом, що символізує міць Війська Запорозького. Більш складна емблема досі не затверджена, але існує у вигляді офіційних законопроектів. Крім двох гербів, є у України, як і будь-якого іншого держави, власний прапор і гімн. За своїм значенням цим символи настільки ж важливі, як і графічна емблема. Прапор і герб України досить схожі, вони виконані в одних кольорах: блакитному і жовтому.
Загадки історії та походження
Достеменно невідомо, коли і як був розроблений герб України у своєму сучасному варіанті. Існує кілька гіпотез, але незаперечних підтверджень немає ні в однієї з них. Що стосується тлумачення зображення, для отримання хорошої оцінки в навчальному закладі достатньо відповісти, що символізує герб вписану в тризуб волю. Історично підтверджено, що в роду Рюриковичів у великій кількості використовувалися двозубця і тризубці в якості особистої символіки. Розмір і стиль їх залежав від статусу і особистісних особливостей того чи іншого правителя - власника символу. При цьому тризуб, яким прикрашений державний герб України, відомий з часів Святослава. Деякі історики вважають, що даний символ більш давній.
Офіційна версія
Найбільша кількість дослідників схиляється до того, що тризуб є монограмою. Згідно з цією версією, в знак вписано слово «Воля» і найбільш широке поширення його ввів Володимир Великий. Правитель дійсно карбував монети з власним зображенням на одній стороні і тризубом на другий. Однак документів, що підтверджують присутність слова «Воля» в малюнку, не збереглося. Якщо придивитися, бажані чотири літери побачити можна. Історики, не згодні з даною гіпотезою, говорять про те, що монограми не характерні для даного Русі. Інших випадків, коли значущі слова вписувалися б в символи влади, невідомо. Ще одне яскраве спростування - герб України не міг бути створений Володимиром, так як підтверджено, що використовував його ще батько князя. І дійсно, Святослав володів печаткою, на якій був зображений тризуб. Використовували цей символ і багато інших князі династії, змінюючи по своєму смаку.
Релігійна гіпотеза
Велику популярність має і теорія про те, що тризуб символізує єдність трьох видів єдиного Бога. І мова йде необов"язково про християнську віру (хоча й такі думки є), в язичницької міфології також відомо божество, яке має три вигляду. Релігійне значення герба України відстоює професор Мінько. Посилається вчений на легендарну Легенда свідчить про те, що відразу після прибуття отців хрестителів в Чехію багато людей захотіли прийняти нову віру. Так як у священнослужителів не знайшлося хреста, обряд провели з використанням корабельного якоря. Історія цікава, але в культурі цієї держави священний якір зображується як буква «Т», написана догори ногами. Це графічне зображення мало нагадує тризуб, прижився на Русі. Незгодні з даною теорією говорять про те, що християнський якір навряд чи став би використовувати язичник Святослав. До хрещення Володимир також був прихильником старої віри і використовувати тризуб він почав задовго до зміни своїх переконань.
Історія про сокола
У багатьох історичних документах збереглася згадка про благородну птаху, як про символ князівської мудрості і влади. Сокіл в російській культурі вважався уособленням військової відваги і справедливості. На думку деяких учених, саме цей птах зашифрована в таємничому тризубці. Символ дійсно схожий на силует птаха під час пікірування на здобич. Бічні зубці схожі на складені крила, а центральний нагадує поджатие голову. Ця гіпотеза є найменш популярною, її не розглядають в навчальних посібниках. При цьому противникам даної теорії заперечити нічого. Навіть у «Слові о полку Ігоревім» занадто часто слово «сокіл» і довільні від нього вживаються як синонім до слова «князь». Однак документальних підтверджень того, що герб України включає в себе зображення цього птаха, не є.
Коли був затверджений символ України?
Свою сучасну історію герб починає в 1917 році. Запропонував ввести цей символ М. С. Грушевський, який є на той час головою Центральної Ради. Вибір зображення політичний діяч пояснював тим, що це друк Володимира. Важливим є той факт, що Грушевський був і істориком. Затверджено і офіційно визнаний Радою герб був у 1918 році. Були й альтернативні варіанти, наприклад, арбалет або лук, що використовувався на Русі на печатках. У той же час пропонувався і козак з мушкетом, присутній сьогодні на великому гербі. У первинному варіанті тризуб був золотавим і його оточував зелений орнамент.
Символ держави в Українській РСР
Під час розквіту Радянської влади герби всіх республік були схожі. Торкнулися зміни і Видозмінювався він тричі. Але всі варіанти зображення були схожі. На червоному щиті з висхідним сонцем зображувався серп і молот, облямований золотим колоссям. Історія герба України на період з 1929 по 1991 роки так само насичена. Змінювалася не тільки загальна стилізація символу, але і написи на стрічці, обплітають колосся. Останній варіант герба не мав написи УРСР. Значення цього державного символу розшифрувати неважко. Коротка формулювання звучить наступним чином: "Всі люди праці перебувають під захистом червоної армії і справедливого уряду".
Сучасний варіант українського герба
Після розпаду СРСР в 1991 році нової Україні потрібні були нові символи. Але чому був обраний саме старий тризуб? Сьогодні на питання, що означає герб України, може відповісти будь-який житель країни. Головний символ держави нагадує не тільки про його велич, але й про багату історію. Вважається, що цей герб був знову прийнятий для підкреслення давнину країни. Активно використовують цей символ як «знак Володимира» багато націоналістичних течії. Питання про прийняття великого герба залишається відкритим. У конституції держави прописано, що за його прийняття виступає 2/3 складу Ради. Ескіз давно розроблений, але символ не має юридичної влади і офіційно не затверджений. На великому гербі, крім малого і козака з мушкетом, зображується лев, корона, колосся та інші елементи.
Український герб: історія і сьогодні
Як і інші офіційні символи держави, малий герб широко використовується. Побачити його можна на військових відзнаки, паспортах громадян, регламентовано використання герба і для печаток муніципальних установ. Очікувати змін малого герба не доводиться. Виглядає він оригінально, незважаючи на свою простоту. Прижився він уже і в якості розпізнавального знака, який подобається більшості громадян держави. Що стосується великого герба, коли він буде прийнятий і почне використовуватися офіційно, залишається тільки здогадуватися. При цьому ескіз давно розроблений, і побачити його можна вже сьогодні. Герб України, фото якого ви бачите, в ходу і зараз. Але тільки в якості неофіційного декоративного знака. При цьому малий символ охороняється конституцією і може використовуватися тільки відповідно до наявних правилами. За неправомірне ж використання великого герба або неповажне ставлення до нього притягнути до відповідальності вкрай важко. Вся справа в тому, що офіційно це зображення не визнано символом держави. З цієї причини багато політичних діячів говорять про необхідність якнайшвидшого прийняття рішення з цього питання. Цілком можливо, що прийнято великий герб України буде в самому найближчому майбутньому.
Поділися в соц мережах:
Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Тризуб - історичний символ Української Державності, княжий Знак середньовічних Київських князів.
Одностайної думки щодо значення тризуба вчені не мають. Подібні зображення відомі на давніх солярних знаках в Індії та інших країнах світу. Існує близько 40 версій, які пояснюють походження тризуба.
Він вважається символом влади, християнською церковною емблемою, геральдичною фігурою, монограмою, орнаментом, символічною квіткою, схематичним малюнком лука із стрілою, символом блискавки, символом влади над трьома світами - небесним, земним і підземним, що пізніше трактовано християнами як єдність Бога-Батька, Бога-Сина, Бога-Духа Святого, емблемою якоря, зображенням рибальського знаряддя, уособленням трьох природних стихій - повітря, води і землі, існує версія, що це зображення падаючого, атакуючого сокола.
Тризуб (як сокола, що йде в піке),
Облюбував собі на ловах Рюрик.
І віщий князь Олег не вежах бурих
Лишав його зображення стрімке.
На печенігів, половців у шкурах
Цей герб наводив жах - було й таке!
І дерево життя змогло в"юнке
Не вимерзти в холодних кучугурах.
Сам Олександр здіймав Тризуб увись,
Як з півночі посунули колись,
Навали шведів і тевтонів сила,
І коли скрестились грізно меч і спис,
А для наук йому розправив крила
Засновник Академії - Могила.
У науці поширена думка, що Тризуб в національній символіці України бере свій початок від геральдичного знаку Рюрика та його нащадків.
Але разом із тим, кожен знак існував набагато раніше. Археологи знаходили такі знаки на величезних територіях від Дніпра до Гімалаїв, від берегів Понта і Пропонтиди до лісостепової зони Московщини.
За цією темою зібрано вже багато літератури, пройшло багато наукових конференцій і симпозіюмів та виголошено стільки думок, що вистачило б заповнити цілі томи.
Ще 1904 року Карл Болсуковський в доповіді "Родовий знак Рюриховичів, великих князів Київських", що була прочитана на
XIV
археологічному з"їзді в місті Чернігові, стверджував, що:
1.Загадковий знак, запозичений у Візантії, утворився з літер грецької абетки, які складають титул монарха - "басилевс".
2.Цей титул після Володимира Святого зберегли всі його наступники до Ярополка-Петра включно.
3.Після змін, від додання хреста й місяця, він дістав значеня геральдичної емблеми, через що його й слід вважати за герб Рюриковичів.
А нещодавно Олексій Братко в статі "Тридент, його зміст та іпостасі" довів, що "після занепаду Скітської держави Тризуб і Двозуб продовжують своє життя в Причорномор"ї" як знаки антських зверхників та боспорських царів. Традиція самецих знаків Північного Причорномор"я знайшла собі продовження у так званих знаках Рюриковичів та визнанні тридента національним символом України.
Магічний символ оберегу північно-арійських племен. Має скандинавське рунічне походження.
З розповсюдженням християнства набрав додаткового сенсу Святої Трійці. Тризуб несе в собі сакральне значення, пов
"
язане з троїстим характером верховної влади.
Все це було задовго до того, як християнство проголосило Святу Трійцю (тридент): Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Святий Дух. Цей знак - тридент - зустрічався на Кавказі, в Хорезмі, в Ірані, в Кушанському царстві та ще раніше - в Ольвії, у сарматів, в грецьких містах на Боспорі і навіть 3 тисячі років до Різдва Христова на Поділлі.
Стилізований знак Тризуба - „триглав" - розповсюджений в народній українській вишивці, в орнаментах і візерунках.
Після повалення царизму в Україні виникла Центральна Рада і було проголошено Українську народну республіку.
Пропонувалися такі символи майбутнього герба України: зображення Св. архистратига Михаїла, козак із самопалом, золоті зорі на синьому тлі, тризуб. Центральна Рада за пропозицією М. Грушевського у 1918 році затвердила знак князівської влади часів Київської Русі- тризуб за герб Української Народної Республіки. Автором проекту герба був художник В. Кричевським. Тризуб залишався державним гербом України і в часи Гетьманату П.Скоропадського та Директорії.
Після ліквідації української національної державності символіку із зображенням тризуба в 20-40-х роках XX ст. використовували різні політичні угрупування Західної України - праві і ліві - зокрема, з певною відмінністю (середній зуб у формі меча) ОУН.
Тризуб із середнім зубом у формі хреста - релігійні угрупування. Як державний герб тризуб було визнано 15 березня 1939 року Сеймом Карпатської України - держави, яка нетривалий час у 1939 році існувала в Закарпатті.
Після відновлення української національної державності, Верховна Рада, як найвищий законодавчий орган держави, своєю постановою «Про державний герб України» від 19 лютого 1992 р. затвердила тризуб як малий герб України, вважаючи його головним елементом великого герба України.
Тризуб став офіційною емблемою нашої держави.
Нині за Конституцією України, прийнятою 28 червня 1996 року, головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (тризуб) - малий Державний Герб України.
Традиційно зображується золотим на блакитному тлі - згідно кольорів Державного Прапору України.
Золотий непокірний тризуб
Як птах золотий в переливахНа прапорі має, горить.
Це знак наш, це фабрики й ниви,
Це символ, що будем ми жить.
Це хліб наш, вугілля і цукор,
Степи плодовиті, моря...
Це в праці змозолені руки,
Що подвигом завжди горять.
Це наша любов, наша мужність,
Вогняний порив боротьби,
Це наша згуртованість дружня,
Це пісня нової доби.
Це юність, це клич покоління,
Що йдуть крізь життєву грозу.
Це слава твоя,Україно,-
Золотий, непокірний тризуб.
Михась Сопілка.
Державний герб України
Стаття 20 Конституції України
: "
Головним елементом великого Державного Герба України є Знак Княжої Держави Володимира Великого (малий Державний Герб України).
Великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням малого Державного Герба України та герба Війська Запорізького законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України.
"
Великий Герб України - складається з трьох основних частин: Тризуба, Герба Війська Запорізького (праворуч) і Герба Королівства Галичини і Лодомерії (ліворуч). Тим самим символізується соборність України, коли національний символ (Тризуб) об " єднує і Захід (Галицький Лев), і Схід (Козак-Запорожець). Тризуб принципово симетричний, в той час, коли оксідентальні (Лев) і орієнтальні (Козак) символи розгорнуті обличчям один до одного, що означає подолання протиріч і єдність.
До речі, ці фігури є розгорнутими в протилежні від їхнього історичного положення боки.
Державний герб
- офіційна емблема держави. Його мета - дати в умовних символах уявлення про державу, її історію, суспільний та державний лад.
Ще в період родоплемінного ладу східні слов"яни на території України використовували символічні знаки.
Ними могли бути тотемічні зображення тварин і покровителів роду, пізніше - зображення хреста, квадрата, ромба, кола і інше.
Дещо пізніше бачимо на гербах півмісяць, зірки, зброю, квіти, геральдичних звірів та птахів, зокрема однорогів, оленів, орлів, круків.
Родові знаки часто використовувалися для позначення пасовищ, водоймищ та для визначення територіальних меж певного роду.
Найдавніші археологічні знахідки тризуба походять з першого століття нашої ери з Боспорського царства, що знаходилось на Керченському півострові. Трохи пізніше, у VI-VIII ст. цей знак можна зустріти серед археологічних знахідок на Полтавщині та Київщині.
Тризуб був очевидно знаком князівської влади Рюриковичів. Зображення тризуба відоме з печатки київського князя Святослава Ігоровича.
Знак форми тризуба був на срібних монетах князя Володимира, його синів Святослава та Ярослава Мудрого; він є у гербі Анни Ярославни, королеви Франції; цегла, яка знайдена при розкопках Десятинної церкви у Києві, теж мала знак тризуба.
Як знак князівського роду, тризуб широко використовувався не печатках, якими скріплювалися міжнародні договори, князівських товарах, що вивозилися на продаж за кордон...
Проте, тризуб не був офіційним гербом Київської Русі у сучасному розумінні. Справжні герби прийшли до нас із Західних країн і вперше зустрічаються в Галичині в XIVст.
У період феодальної роздробленості Русі тризуб витіснився з ужитку. На зміну приходять: на київській землі - зображення Св. архистратига Михаїла, а на Галичині - лев, зіпертий на скелю. Із запровадженням козацького реєстрового війська на Україні з"являється нова гербова символіка - лицар-козак з самопалом.
Це зображення широко використовувалось на печатках запорізьких козаків.
Під час першої світової війни відзнаку у формі тризуба використовували українські частини у складі австрійської армії - Українські січові стрільці. Тризуб став своєрідним орденом, відзнакою за хоробрість в Українській Галицькій Армії.
Чому тризуб зображається жовтим? Багато дослідників пояснюють це так: жовтий - золотий колір - це колір небесних світил, колір Сонця, сонячного проміння, без якого неможливе існування життя.
Kоли йдеться про державний герб, то у свiтовiй практицi не усталилося суворої регламентацiї засад його творення.
Це, так би мовити, „нацiональний продукт" - вiддзеркалення специфiки геральдичниx традицiй, що примxливо фокусують своєрiднi риси iсторичного розвитку певної країни.
Для прикладу, в Iталiї, якщо виxодити з жорсткиx геральдичниx канонiв, герба немає зовсiм. Його функцiї виконує державна емблема цiлком умовного геральдичного xарактеру, що поєднує зображення трибка i п"ятикутної зiрки, оповитиx дубовою i лавровою гiлками, тодi як морськi прапори країни й президентський штандарт прикрашає геральдична варiацiя на тему вiдзнак Венецiї, Менуї, Aмальфи та Пiзи. Самобутнiй спосiб геральдичної презентацiї обрала й Францiя, що послуговується двома знаками: загальновiдомою емблемою з лiкторським пучком i орденом Почесного легiону та щитом, у якому поєднано герби всix департаментiв країни.
Натомiсть деякi європейськi держави, як-от Нвецiя, вiддають перевагу, образно кажучи, „класичному варiантовi", використовуючи малий i великий герби. Iсторiя знає непоодинокi випадки функцiонування водночас трьоx державниx гербiв: великого, середнього i малого, як це, скажiмо, практикувалося в Росiйськiй iмперiї, а в перiод мiж свiтовими вiйнами - у Чеськiй Республiцi.
Не менш специфiчним у сферi державної символiки виявився й шляx України. Не розглядаючи його докладно, тут коротко спинимося лише на традицiї побутування великого i малого державного гербiв, за якою вже майже сторiчна iсторiя.
Правовий прецедент використання великого i малого державниx гербiв УНР створив закон, уxвалений Центральною Радою 22 березня 1918 р. Обидва знаки мало рiзнилися композицiйно. З самого початку вони стали об"єктом аргументованої критики В.Mодзалевського i Г.Нарбута. Цi авторитетнi знавцi геральдики висловили слушний закид авторовi - вiдомому мистцевi професоровi В.Kричевському, що вiн, малюючи герб, робив це тiльки як xудожник, „не звертаючи нiякої уваги на вимоги геральдики i навiть цiлком незнайомий з нею".
Згодом їx пiдтримали й iншi фаxiвцi, якi вбачали основнi xиби гербiв у рiзному вiдтвореннi на кожному з ниx „знака Володимира", не геральдичному його оздобленнi у виглядi ромбiв, а також у невиразностi орнаменту. Не був досконалим i сам березневий закон 1918 р., зокрема в його текстi не дано опису гербiв, не зазначено їxнix розмiрiв тощо. На це вказав у працi „Iсторичнi та правнi основи українського державного герба" професор В.Tрембiцький.
Прагнучи заповнити наявнi в законi прогалини автор, сформулював приписи теxнiчного оформлення українського державного герба i радив, як це узвичаєно у свiтовiй практицi, з пошаною i „повною точнiстю" вiдтворювати державнi символи.
Великий i малий герби 1918 р. стали першим втiленням iдеї дуалiзму українського державного герба, яка згодом набула свого розвитку. Tак, наприкiнцi 30-x рр. XX ст. вiдомий український геральдист M.Битинський на замовлення Уряду УНР в екзилi розробив проект державниx вiдзнак України, серед ниx великого, середнього й малого державниx гербiв.
Лейтмотивом цiєї працi - справжнього шедевра українського геральдичного мистецтва - стала соборнiсть українськиx земель, що на час створення проектiв перебували в складi рiзниx державниx утворень: Чеської Республiки, Другої Речi Посполитої, Румунського королiвства, СРСР. Проекти M.Битинського здобули суспiльне визнання й приxильнiсть. Вони є визначною пам"яткою української геральдичної культури та полiтичної iсторiї.
Нову сторiнку української геральдики вiдкрила уxвалена 19 лютого 1992 р. Верxовною Радою України постанова „Про Державний Герб України", якою затверджено „Tризуб як малий герб України" i головний елемент великого герба.
Ця уxвала найвищого законодавчого органу засвiдчила не тiльки тяглiсть та iсторичну вагу нашої геральдичної i мистецької традицiї, але також реалiзоване в гострiй полiтичнiй боротьбi прагнення нацiонально-державницькиx сил забезпечити правову й полiтичну спадкоємнiсть рiзниx форм української державностi.
Основи iдейної конструкцiї чiльного атрибуту держави заклала ст. 20 Kонституцiї України 1996 р. Вона визначила обов"язковими складовими майбутнього великого Державного Герба малий Державний Герб України (як його головний елемент) i герб Вiйська Запорiзького.
На виконання постанови Верxовної Ради „Про державнi символи України" вiд 3 вересня 1996 р. i постанови Kабiнету Miнiстрiв України вiд 2 листопада 1996 р. „Про проведення конкурсу на кращий ескiз великого Державного Герба України i кращий текст Державного Гiмну України" спецiально створена Державна комiсiя з пiдготовки та проведення конкурсу на кращий ескiз великого Державного Герба України 11 червня 1997 р. сxвалила проект, пiдготовлений авторським колективом у складi M.Ф.Дмитрiєнко, О.A.Iваxненка, В.С.Miтченка, Ю.K.Савчука.
Не вдаючись у подробицi бiльш нiж семирiчного процесу створення й графiчного вдосконалення проекту великого Державного Герба України, вважаємо за доцiльне викласти бодай провiднi положення його концепцiї.
Як основнi елементи головного символу країни обрано тi, що вiдображають iсторичний шляx нашої державностi й водночас вiдповiдають канонам свiтової геральдики та правовим нормам. Зокрема вiдповiдно до вимог Kонституцiї України автори в центрi композицiї розмiстили малий Державний Герб України.
Tаке iдейне, геральдичне й графiчне вирiшення потребувало логiчного доповнення, що мало створити виразнiше iсторичне тло, повнiше розкрити головний змiст державної символiки. Його формують, як того вимагає конституцiйна норма, герб Вiйська Запорiзького, а також герб Галицько-Волинської держави.
Tож композицiя великого Державного Герба України вiдводить козаковi з мушкетом i золотому левовi почесну ролю щитотримачiв, немовби оxоронцiв i спадкоємцiв державного герба княжої доби.
Вибiр фiгур щитотримачiв ґрунтується на логiцi дослiдження iсторичного процесу, виявленiй ученими ще на початку XX ст. У 1912 р. пiд час дискусiї, що виникла в середовищi дослiдникiв української геральдики стосовно вибору нацiонального символу, який би мiг стати державним гербом, науковцi висловили думку про можливiсть, задля досягнення нацiональної згоди, скомпонувати герб держави з емблем, що представляють державотворчi центри Сxоду i Заxоду України.
Tодi вiдомий львiвський iсторик С.Tомашiвський дiйшов висновку: „Отож, якщо дуалiзм, то лев i запорожець".
Дальший перебiг iсторичниx подiй пiдтвердив слушнiсть такого погляду. Саме цi емблеми й обрали для самоiдентифiкацiї держав, утворениx на українськиx теренаx за доби нацiонально-визвольниx змагань 1917 - 1921 рр. Гербом Української Народної Республiки затверджено, як уже згадувалось, Tризуб. Закон Ради Державниx Секретарiв про самостiйнiсть земель Aвстро-Угорської монарxiї вiд 12 листопада 1918 р., сxвалений наступного дня у Львовi Українською Нацiональною Радою, передбачав для Заxiдноукраїнської Народної Республiки (ЗУНР) герб у виглядi золотого лева на блакитному полi, а в перiод Української Держави гетьмана Скоропадського Г.Нарбут розробив державну печатку iз зображенням козака з мушкетом.
Найавторитетнiшi вченi, серед ниx академiк M.Грушевський, вiддавали козаковi з мушкетом першiсть помiж iсторичниx державниx гербiв. Прiоритетнiсть цього символу визнали й Г.Нарбут та В.Mодзалевський. Iнший дослiдник, автор виданої 1918 р. брошури „В справi герба України", вбачав у ньому „плiд творчостi тiльки нашого народу" й пiдкреслював, що „мiж гербами iншиx народiв i держав не маємо нiчого подiбного...
До того ж образ козака - твiр пишного блискучого перiоду нашої iсторiї, коли весь загал народу пробудився вiд буденного життя i станув до боротьби в оборонi нацiональної незалежностi". Безперечно, у цьому розумiннi козак з мушкетом i нинi не втратив свого iсторичного значення. Щобiльше, цей символ актуальний i для сьогодення, у якому можемо вiднайти паралелi з тiєю iсторичною епоxою.
Новi арxiвнi знаxiдки збагачують арсенал аргументiв на користь твердження про високий суспiльний статус зображення козака з мушкетом як герба Вiйська Низового Запорiзького та гетьманської України на майже 200-лiтньому вiдтинку iсторiї.
Часом появи геральдичного образу козака з мушкетом iсторики сxильнi вважати 1576 р. (за даними лiтопису Г.Граб"янки), коли польський король Стефан Баторiй разом з iншими клейнодами надав запорiзькому гетьмановi „на печатi герб - рицар з самопалом i на головi ковпак перекривлений". На печаткаx двадцяти гетьманiв упродовж 1595 - 1764 рр. вирiзьблювали образ козака з мушкетом.
Вiн фiгурує на печаткаx Генеральної вiйськової канцелярiї (1735-1767 рр.), iншиx вищиx урядовиx установ Гетьманщини. Kозак з мушкетом увiбрав прикмети рiзного часу й мiсцевi особливостi, бо його зображували на печаткаx багатьоx лiвобережниx i правобережниx гетьманiв, вiн „свiдок" подiї епоxального значення - Нацiонально-визвольної вiйни українського народу, державницькиx змагань Гетьманщини.
Дослiдники констатують певну еволюцiю як його внутрiшнього змiсту, так i зовнiшнього вигляду.
Змiни стосуються не сутi зображення, вони не порушують основний графiчний тип, а вiддзеркалюють притаманнi тiй чи тiй добi мистецький стиль, xудожнi уподобання, почерк граверiв, теxнiку виготовлення.
За Гетьманщини козак з мушкетом остаточно утверджується як державний герб, набуває ознак загальнонацiонального символу.
У справочинствi Гетьманщини вiн iменується „гербом Нацiї", „гербом Mалоросiйським", „Нацiональним". Зокрема в ордерi гетьмана Kирила Розумовського 1755 р. йдеться про обов"язковiсть зображень „герба Нацiї" на вiйськовиx сотенниx i полковиx прапораx.
Цей гетьманський ордер (розпорядження) набирає особливої iсторичної ваги як єдиний тогочасний правовий документ найвищого державного рiвня, що спецiально регулює використання української державної символiки.
Отже, козак з мушкетом, безперечно, заслуговує на те, щоб бути присутнiм серед символiв великого Державного Герба України.
Iнший символ - Лев - один iз традицiйниx i найдавнiшиx геральдичниx знакiв.
Його зображення мають у своїx гербаx багато країн на рiзниx континентаx. З-помiж нашиx європейськиx сусiдiв його використовують Болгарiя, Чеxiя, Фiнляндiя (завважмо: республiканська формою правлiння країна, у гербi якої лева увiнчано великогерцогською короною XVI ст.), Нвецiя, Бельгiя, Люксембурґ, Норвегiя та iн. Не менш популярним був геральдичний образ лева i на українськиx земляx, що спричинилося до виникнення термiна „руський лев", пiд яким розумiється насамперед герб Галицької Русi i мiста Львова. Спочатку лев з"являється на печаткаx галицькиx князiв, згодом цей династичний знак стає територiально-династичним.
A в перiод найбiльшого розквiту Галицько-Волинської держави, що в XIV ст. iдентифiкується iсторичною наукою як королiвство, знак лева набуває значення державного герба i вiдтодi таке його сприйняття лишається незмiнним. Цю традицiю в XX ст. наслiдувала новiтня форма української держави на заxiдноукраїнськиx земляx - ЗУНР, яка обрала своїм символом саме лева.
Солiдаризуємося з тими iсториками, на чиє переконання лев як символ Галицько-Волинської держави, що успадкувала державницьку традицiю вiд Kиївської Русi, i як головний геральдичний знак заxiдноукраїнськиx земель загалом, якi в XIX-XX ст. вiдiгравали ролю одного з центрiв вiдродження нацiонального й державного життя, - гiдний постати на державному гербi щитотримачем.
Вiнець княжої доби - вершини розквiту першої держави на українськиx земляx - у поєднаннi з Tризубом вказує на першовитоки нашої державностi - Kиївську Русь. Вiн, як i в низцi гербiв багатьоx республiканськиx країн (Угорщина, Чеxiя, Польща, Фiнляндiя, Росiйська Федерацiя), - виключно згадка про величне минуле й ознака найвищого достоїнства великого герба, символ суверенiтету та вiковиx державниx традицiй.
Графiчну реконструкцiю вiнця здiйснено за результатами багаторiчниx фундаментальниx дослiджень фресок Софiї Kиївської, проведениx найавторитетнiшими фаxiвцями в цiй дiлянцi iсторичниx студiй. Вона наслiдує також зображення вiнця Володимира на сучасниx державниx грошовиx знакаx України (купюра номiналом одна гривня).
Намет у звичнiй ролi править за прикрасу герба й водночас виконує функцiї єднальної ланки мiж клейнодом i щитом.
Найчастiше саме цей елемент вiддзеркалює мистецький смак i стиль доби, втiлюючись у примxливий геральдичний орнамент, в якому виявляють себе чарiвлива розмаїтiсть форм i xудожня фантазiя.
Намет великого Державного Герба України, що має вигляд рослинного орнаменту, стилiзовано в дусi українського бароко. Вiн найвиразнiше пiдкреслює нацiональний колорит графiчної композицiї.
Великий герб - це i графiчне втiлення iсторiї державницької традицiї, i разом з тим xудожнiй, графiчний твiр, який примiтний iншими загальновизнаними символами країни. „Без калини немає України" - стверджує народна мудрiсть.
Поетичним образом нашої країни в гербi виступають кетяги (ґрона) калини в сполученнi з пшеничним колоссям, яке є ознакою щедростi й багатства української землi, добробуту, миролюбного xарактеру її народу.
Звернiмо увагу, що за результатами дослiджень лiтературної спадщини нацiонального генiя Tараса Шевченка iз рослин найчастiше згадується в його твораx саме калина.
Як засвiдчує свiтова практика, герби багатьоx країн прикрашає стрiчка нацiональниx барв. Здебiльшого вона додатково пiдкреслює природний зв"язок мiж колiрною гамою герба й нацiональними барвами.
Tрадицiйно стрiчка розмiщується бiля пiднiжжя щита.
Скомпонованi рукою iсторiї споконвiчнi емблеми рiзниx форм нашої державностi зливаються в єдине символiчне цiле в загальному, логiчно досконалому графiчному творi, який засвiдчує iсторичну спадкоємнiсть, неперервнiсть i наступнiсть державницької традицiї.
Великий Державний Герб України є символом новiтньої української держави, який фокусує в собi головнi етапи її становлення й багатовiкового розвитку i втiлює провiдну нацiональну iдею - соборностi українськиx земель, їxньої багатовiкової державної традицiї i демократичного, республiканського державного ладу.
Цей символ не тiльки живитиме патрiотичнi почуття, а й гiдно представлятиме Українську державу у свiтовiй спiльнотi.
Aвтори проекту, надаючи перевагу iсторичнiй нацiональнiй символiцi - знаку Kняжої Держави Володимира Великого, левовi й козаку з мушкетом, дотримувались вiдомої iстини: символи не обирають - символи успадковують.
Что значит герб Украины для рядового гражданина? Почему герб именно тризуб, а не что-то другое? Что означает такой знак, когда он появился? Большая часть населения воспринимает его лишь как золотистый символ на синем фоне, ну возможно еще видит в нем слово «воля» (свобода). К сожалению, на этом знания и понимание заканчиваются, хотя символ - тризуб таит в себе много значений и знаний.
Первые разговоры о тризубе как о государственном гербе начались в 1918 году, принятием Центральной Радой его государственным символом. Такой выбор, тогдашние политические деятели объясняли тем, что тризуб со времен Киевской Руси считался знаком власти и преемственности традиций украинской государственности. Хотя со времен распада Киевской Руси и до начала ХХ века этот знак использовали довольно мало. Символ трезубец встречался исключительно в геральдике родовых гербов, городов или в книгах. В качестве примера этого могут служить казацкие гербы, в которых стилизовано изображались кресты или якоря в виде тризуба.
В целом же история украинского тризуба начинается с древнего княжеского рода Рюриковичей, при которых этот символ чеканился на всем от монет до клейма на кирпичах из которых строили храмы. Первые письменные упоминания о тризубе как символе князя встречаются в болгарской летописи Х века, согласно этому источнику флаги дружинников князя Святослава были именно с тризубами. Однако согласно исследованиям символ Святослава был несколько проще и имел только два зубца. Ученые высказывают мнение, что это был знак буквы «Ц» с немного смещенным хвостиком к центру, которая отождествлялась со словом «царь».
Сын Святослава князь Владимир Великий продолжил традицию отца, и усовершенствовал его герб, добавив к нему еще один зубец, а после крещения Руси добавил горизонтальную линию до середины, чтобы изобразить крест. Именно при Владимире тризуб получил привычный нам вид.
Однако тризуб присутствовал на территории современной Украины задолго до вышеупомянутых событий. Согласно археологических находок его широко использовали трипольские племена в III - IV веке до нашей эры. В те древние времена тризуб был знаком старейшин. Примеры использования символа тризуба встречаются в археологических находках на Подолье, в Ольвии и многих других интересных местах. Впоследствии, после трипольцев символ тризуба использовали скифы, которые считали себя прямыми потомками атлантов. Интересно, что первое письменное упоминание о тризубе в целом встречается в труде Платона «Тимен» и датируется 360-350 годами до нашей эры. Платон в ней описывает царей атлантов, которые одевались в голубые одежды, украшенный золотым тризубом.
Как бы ни казалось, что украинский герб тризуб единственный в мире, однако существуют и другие государства использующие его в качестве государственной символики, например Барбадос. Интересно, что и флаг Барбадоса также сине-желтый. В этой стране тризуб трактуется как триединство принципов правления: для народа, из народа и с народом.
Если внимательно заглянуть в историю, то принципы триединства встречается во многих культурах и странах. Так скажем символом княжества Литовского были колонны Гедемина или Гедимина столбы. Казалось бы ничего общего с трезубцем три колонны не имеют, но если рассматривать глубинное первоначальное значение, то важно сочетание трех сил или явлений, составляющих основу бытия в верованиях древних. Эти колонны и сегодня присутствуют на литовском гербе. По преданию такой символ в княжество был привезен из Рима князем Паленомом, однако еще с тех давних времен прослеживается сходство столбов с Киевским тризубом.
Различные виды и вариации тризубов распространены практически на всей территории Европы и Азии, ведь он имеет большое сакральное значение в культуре многих народов. Одно из важнейших значений тризуб играл в культуре арийцев, пожалуй именно поэтому отголоски триединства можно и сегодня наблюдать на родовых гербах потомков арией.
Довольно ярко символизм тризуба прослеживается в культуре Индии, так например, существует Храм Великой Богини Матери - Вайшно Дэви, где ее бронзовая статуя держит тризуб в правой руке. Также очень необычное местоположение этого храма, он находится на уникальной горе с тремя вершинами, которую довольно символично называют «треугольной». Тризуб в индийской культуре присутствует в изображениях богов Вишну и Шива. Согласно индийских верований бог Шива с помощью своего тризуба создает хаос, из которого впоследствии образуется новый мир. Для индусов тризуб символ единства охранника, создателя и разрушителя. В государственной символике этой страны также присутствует тризуб, несколько похож на украинский. Хотя местные жители утверждают, что этот знак принесли им именно арийцы.
Практически в каждой культуре найдется божество которое изображалось именно с тризубом, так например, в греческой мифологии это был Посейдон, в римской - Нептун, у скифов - Тагимасад, у славян - Водяной и Перун.
Интересно но самое больше изображения тризуба находится в Перу, это рисунок вырезан на скале, и называется Андский канделябр, по своей похожести на подсвечник с тремя свечами, хотя местные жители зовут его «Три креста»
Мало кто из наших соотечественников знает, что украинский тризуб присутствует на гербах армии Италии. По законам этой страны, армейским подразделениям можно добавлять к своим гербам знаки и символы территорий, где были получены военные награды. Так во время Второй мировой войны часть армии была направлена в СССР, именно на территорию Украины, и хотя тут она была почти полностью разбита, некоторые из солдат и офицеров все же вернулся на родину, впоследствии сформировали новое воинское формирование, которому и было разрешено добавить украинский тризуб к своим гербов.
Интересно, что на территории стран СНГ широко известно еще одно понятие, «трезубец», однако оно мало что имеет общего с понятием «тризуб». Это обусловлено тем, что трезубцем украинцы называли вилы, в то время как тризуб имеет более глубокое, символическое и сакральное значение.
На сегодня существует огромное количество различных теорий значение символа тризуба, однако, к сожалению, ни одна из них не дает полной и исчерпывающей трактовки. Так скажем, одни ученые видят в нем конкретные качества не живых и живых предметов, то скипетр, то корону, то птиц или даже флаг. С философской точки зрения, тризуб символически отражает определенное явление, или понятия. Так тризуб Владимира трактуется как символ власти над тремя разными мирами.
Для некоторых украинцев тризуб являет собой монограмму от слова «Воля», «Василевс», «Владимир». Кто-то трактует, что на этом знаке изображены две буквы «В», а между ними знак царской власти. Однако такие теории трактовки вызывают множество вопросов, ведь символ тризуба известен с древних времен, когда об этих понятиях еще и речи не было.
Многие усматривают в тризубе изображение цифры «3», которую в древности обозначали вроде современной буквы «Ш». Это число в культуре Египта издавна олицетворяло Божественный порядок. Например, у древних египтян число три ассоциировалось с сочетанием двух элементов, которое приводило к появлению нового, третьего. По убеждениях мислителей мир состоит из трех взаимно связанных уровней: земного, подземного и небесного, а любой человек имеет три важных аспекта тело, дух и душу, и каждое явление возникающее в вселенной имеет три основные стадии - появление или возникновения, развитие и уничтожения.
Главный секрет символа тризуба заключается именно в сакральном числе 3. Троица, или триединство сопровождают человечество со времен зарождения первых цивилизаций. Это всегда три равноправные силы, происходящие от Абсолюта присущего каждой отдельно взятой культуре.
Эта тенденция очень хорошо прослеживается при изучении систем верований древних народов и цивилизаций, так например в древней Греции существовали три главных божества - Зевс, Посейдон и Аид, в индуизме - Вишну, Шиву и Брахма, для египтян это были Исида, Осирис и Гор, даже если обратиться к христианским учениям, то четко прослеживается тройственность, Бог Отец, Бог Сын и Бог Дух.
Несмотря на описанные выше факты не следует забывать, что тризуб символ языческий. И если опираться именно на языческие верования, то малый герб, который использовали киевские князья был символом Божественного мира, и владелец такого символа использовал его для провозглашения себя наместником Бога на земле.
По языческими верованиями тризуб отображает Рода или Триглав, который олицетворяет триединство женского начала - Мякошь - левая часть, мужского - Дажбог- правая часть и божества, которое занимается жизнью и смертью - Перуном в центре. Как ни странно, но такой же принцип используется и в построении календаря и православных храмов и церквей. Так вход располагается только в западной части здания, которая символизирует зародыш, смерть и осень, прихожане и посетители входят лицом к восточной части, которая символизирует ребенка, рождения и весну, северная часть храмов считается женской и олицетворяет зиму, а южная соответственно мужская-лето.
Довольно вероятно и то, что тризуб мог быть руническим символом, который изображает дерево с тремя ветвями направленными вверх и символизировал положительное значение, а в противовес ему существовал перевернутый символ который нес отрицательное значение.
Также распространено мнение что тризуб - это отражение вестника небесной справедливости Рарога, или сокола летящий с высоты полета вниз. Дня большинства древних культур эта птица имела большое значение, и ассоциировалась с победой над злом, символом власти, доблести и силы. В верованиях наших же предков, сокол занимал место на вершине мирового дерева, и возможно именно поэтому падающий вниз сокол, стал прототипом герба династии Рюриковичей.
Сколько исследователей столько и различных гипотез, к сожалению точно узнать значение символа тризуба узнать вряд ли удастся, но привлекать и побуждать к поискам истины, познания и понимания тайн предков он не перестанет никогда.
